«МАТЧ СМЕРТІ»: ВІЙНА НА ФУТБОЛЬНОМУ ПОЛІ

9 серпня 2018 11:4
«МАТЧ СМЕРТІ»: ВІЙНА НА ФУТБОЛЬНОМУ ПОЛІ

9 серпня 1942 року в окупованому Києві відбулася гра між футбольними командами «Старт» і «Flakelf», що отримала в історичних хроніках назву «Матч смерті».

Деякі з футболістів, що перебували на спорудженні оборонних рубежів на підступах до Києва, не змогли виїхати з міста перед взяттям його фашистами у вересні 1941 року.

Відомий воротар Микола Трусевич теж опинився в місті. Він влаштувався працювати вантажником на хлібозавод № 1. А вечорами на найближчому пустирі грав з приятелями в футбол. Незабаром про це стало відомо німецькій владі. Від них надійшла пропозиція зібрати команду для участі у відкритті українського стадіону на Великій Васильківській. Назвали команду «Старт». Частина гравців представляла клуб «Динамо» (Київ). Але в німецьких звітах про футбольний матч навмисне говорилося про команду «Динамо». Перша гра відбулася 5 червня 1942 року. На закінчення урочистого відкриття стадіону відбувся футбольний матч. «Старт» переміг з рахунком 7:2 українську команду «Рух».

Через три дні німці зібрали на матч-реванш посилену команду. Перед початком гри на полі команди вітали одна одну. Німці: «Хайль!», Кияни: «Фізкульт-привіт!». Рахунок відкрили німці. Потім Іван Кузьменко дальнім ударом зрівняв рахунок, і ще в першому таймі два голи забив Макар Гончаренко. Другий тайм минув у рівній жорсткій боротьбі. Німці забили два голи і зрівняли рахунок, але потім «Старт» вирвав перемогу 5:3.

Саме цей поєдинок в Радянському Союзі пізніше назвали «матчем смерті», після якого футболісти були розстріляні. Перед матчем в роздягальню радянських футболістів увійшов німецький полковник, який спостерігав за матчем. І в жорсткій формі під загрозою таборів і розстрілу зажадав програти.

Ініціативу на початку гри захопили німецькі футболісти і зуміли провести м'яч у ворота «Старту». Вони добре володіли м'ячем, їхні удари були сильними і точними. Якщо деякі з них поступалися динамівцям в професіоналізмі, то це з лишком компенсувалося прекрасною фізичною підготовкою. В іншому становищі перебували українські гравці. Убогий раціон харчування, постійне недоїдання і важка фізична робота не дозволяли підтримувати нормальну спортивну форму. Надалі гра вирівнялася, проходила з перемінним успіхом і жорстко.

Футболісти «Flakelf» намагалися здобути перемогу будь-якою ціною. Їм активно допомагали німецькі вболівальники. Угорці були на боці наших футболістів. Час стер багато епізодів гри, але забути майстерність і самовідданість воротаря М. Трусевича, віртуозну гру в захисті О. Клименка, М. Свиридівського, два забиті м'ячі М. Гончаренка, що забезпечили перемогу в матчі-реванші, навіть сьогодні неможливо. Підсумок матчу 5:3 на користь «Старту». Надії німецьких уболівальників і влади на перемогу не виправдалися.

Підривався спортивний престиж німецьких збройних сил, наносилася моральна шкода армії.

16 серпня «Старт» грав проти «Руху» і переміг з рахунком 8:0. Це був останній матч. Через тиждень після матчу-реваншу гестапо прямо на робочих місцях (на хлібозаводі) заарештувало більшість футболістів команди «Старт», обґрунтувавши це тим, що Динамо (Київ) - команда НКВС, так що всі вони НКВСівці. Хоча було ясно, що заарештовані вони за виграний матч. Миколу Коротких, що був нібито радянським агентом, замучили в гестапо.

Деякі футболісти опинилися в Сирецькому концтаборі, де навесні 1943 року були розстріляні: Микола Трусевич, Іван Кузьменко, Олексій Клименко. Причина розстрілу точно не встановлена; формально вона, як і їхній арешт, не була пов'язана з виграшем у німецької команди. Вперше назву «матч смерті» вжив Лев Кассиль. 4 квітня 1985 року в «Комсомольській правді» з'явилася стаття Миколи Долгополова «Ціна перемоги - життя», а наступного року - його ж книга «Билися футболом». У 1965 Президія Верховної Ради СРСР нагородила учасників «матчу смерті», які лишилися живими, медалями «За відвагу».

У 1971 р. на стадіоні «Динамо» було встановлено пам'ятник - гранітна скеля з горельєфними фігурами чотирьох футболістів.

Дивіться також

Проект розпочато телеканалом "Інтер" у березні 2014 року. Партнери проекту: