Люди Перемоги. Фроїм Глоцер

16 травня 2018 11:19

«У перші роки війни важко було знайти людину, більш непристосовану до служби», - так про себе говорить ветеран Великої Вітчизняної війни Фроїм Михайлович Глоцер. В юності він захоплювався мистецтвом і музикою - але замість скрипки взяв до рук зброю і разом з усіма вирушив захищати рідну землю. На фронт пішов добровольцем, ще в 1941 році.

Він явно не був створений для війни - говорить зараз Фроїм Михайлович. У Ростові-на-Дону, де народився і виріс, він добре вчився в школі, грав у драмгуртку. Був худорлявим і зовсім не спортивним. Як сам зараз говорить, був відмінником з двійкою з фізкультури. До війни встиг закінчити 9 класів, а після її початку з мамою евакуювався до Тбілісі.

У Грузії, щоб заробити на шматок хліба, Фіма пішов працювати на військовий завод. Вранці - школа, ввечері - робота. Закінчивши 10-тий клас, хлопець пішов до армії добровольцем. Зважаючи на хороший атестат, командування запропонувало хлопцеві вступити до Махачкалінського військового мінометного училища.

У 1944 р., після випуску з училища, його відправили в резерв 4-го Українського фронту. Свій перший бій Фроїм Михайлович прийняв у кінці жовтня того ж року на Закарпатті. Потім, командуючи мінометним взводом 107-ї стрілецької дивізії, визволяв Румунію, Польщу, Німеччину та Чехословаччину.

Перемогу він зустрів під Прагою. У травні 1945 р. отримав орден Червоної Зірки! Після демобілізації молодшому лейтенанту Фроїм Глоцеру запропонували вступати до Військового інституту іноземних мов, але він вибрав - мистецтво.

Вимогливий, енергійний... Відразу і не скажеш, що зараз йому - 93 роки. Фроїм Михайлович півжиття пропрацював в Академії естрадного та циркового мистецтва. Ветерана і сьогодні запрошують до комісії на випускні іспити.

У колі учнів Фроїм Михайлович світиться від радості і майже не замовкає. А ось про війну - ні слова. Розумний, але абсолютно не спортивний - в молодості він мріяв про музику і театр. Але коли на рідну землю ступив важкий чобіт окупанта, не дивлячись ні на що, він узяв до рук зброю.

Дивіться також
ГЕНІЙ ВІЙНИ
1 грудня 2018 12:19
1 грудня 1896 року народився Георгій Костянтинович Жуков, радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу, один з головних полководців Великої Вітчизняної війни і творців Перемоги, чотири рази удостоєний звання Героя Радянського Союзу, кавалер двох орденів «Перемога». Для почерку Жукова характерними були величезна воля і мужність, твердість і наполегливість у відстоюванні власних рішень і доведенні їх до безпосередніх виконавців. У стосунках з підлеглими він далеко не завжди виявляв стриманість, міг бути грубим і жорстким, але полководець завжди і перш за все керувався інтересами справи. Як правило, в його операціях було менше безповоротних втрат, ніж у інших полководців. Саме Жукову було доручено приймати беззастережну капітуляцію Німеччини в ніч з 8 на 9 травня 1945 р. А 24 червня 1945 Маршал Жуков приймав на Червоній площі в Москві історичний Парад Перемоги.

Проект розпочато телеканалом "Інтер" у березні 2014 року. Партнери проекту: