Люди Перемоги. Фроїм Глоцер

16 травня 2018 11:19

«У перші роки війни важко було знайти людину, більш непристосовану до служби», - так про себе говорить ветеран Великої Вітчизняної війни Фроїм Михайлович Глоцер. В юності він захоплювався мистецтвом і музикою - але замість скрипки взяв до рук зброю і разом з усіма вирушив захищати рідну землю. На фронт пішов добровольцем, ще в 1941 році.

Він явно не був створений для війни - говорить зараз Фроїм Михайлович. У Ростові-на-Дону, де народився і виріс, він добре вчився в школі, грав у драмгуртку. Був худорлявим і зовсім не спортивним. Як сам зараз говорить, був відмінником з двійкою з фізкультури. До війни встиг закінчити 9 класів, а після її початку з мамою евакуювався до Тбілісі.

У Грузії, щоб заробити на шматок хліба, Фіма пішов працювати на військовий завод. Вранці - школа, ввечері - робота. Закінчивши 10-тий клас, хлопець пішов до армії добровольцем. Зважаючи на хороший атестат, командування запропонувало хлопцеві вступити до Махачкалінського військового мінометного училища.

У 1944 р., після випуску з училища, його відправили в резерв 4-го Українського фронту. Свій перший бій Фроїм Михайлович прийняв у кінці жовтня того ж року на Закарпатті. Потім, командуючи мінометним взводом 107-ї стрілецької дивізії, визволяв Румунію, Польщу, Німеччину та Чехословаччину.

Перемогу він зустрів під Прагою. У травні 1945 р. отримав орден Червоної Зірки! Після демобілізації молодшому лейтенанту Фроїм Глоцеру запропонували вступати до Військового інституту іноземних мов, але він вибрав - мистецтво.

Вимогливий, енергійний... Відразу і не скажеш, що зараз йому - 93 роки. Фроїм Михайлович півжиття пропрацював в Академії естрадного та циркового мистецтва. Ветерана і сьогодні запрошують до комісії на випускні іспити.

У колі учнів Фроїм Михайлович світиться від радості і майже не замовкає. А ось про війну - ні слова. Розумний, але абсолютно не спортивний - в молодості він мріяв про музику і театр. Але коли на рідну землю ступив важкий чобіт окупанта, не дивлячись ні на що, він узяв до рук зброю.

Дивіться також
ПОДВИГ АНАТОЛІЯ БРЕДОВА
14 липня 2018 11:3
14 липня 1923 року народився Анатолій Бредов, командир кулеметного відділення 155-го стрілецького полку (14-та стрілецька дивізія 14-ї армії Карельського фронту), сержант, Герой Радянського Союзу. Восени 1944 року тривало вигнання німецько-фашистських загарбників з Кольської землі. Рота Бредова захопила важливу в тактичному відношенні висоту і утримувала під контролем дорогу Луостарі - Петсамо, перегороджуючи шлях відступаючим ворожим частинам. Висунутий вперед кулемет Анатолія Бредова особливо дошкуляв гітлерівцям: влучний вогонь «максима» пробивав широкі вирви в їхніх рядах. Єгері не раз люто атакували кулеметників із заходу, з боку Петсамо, зі сходу насідали відступаючі від півострова Рибальського гітлерівці. Розрахунок отримав наказ за всяку ціну утримати єгерів, не дати їм з'єднатися з відступаючими. Бій був нерівний.

Проект розпочато телеканалом "Інтер" у березні 2014 року. Партнери проекту: