Наш полк

Ілюшенко Микола Григорович

12 мая 2014 16:8
Ілюшенко Микола Григорович

Мій дідусь народився у 1925 р. під Києвом в багатодітній родині (3 брати), яка в 1933 році залишилася без батька. Родина пройшла "розкулькулювання". Дідусь закінчив 9 класів та курси ЛІКНЕПУ в селі. 

Ніколи не розказував про війну, не одягав медалі і не ходив на парад. Тема для нього була болісна і закрита.

Призваний на фронт був у 1943 р. після звільненя Києва, з призивного пункту у Новоград-Волинську був перекинутий до Західної України. Після незначного поранення та реабілітації у шпиталі був направлений до м. Севастополь. Служив у Чорноморському флоті, плавучий док № 16, курсантом 127 запасного стрілкового полку. В 1944 р. одного дня їх полк переодягли у все нове - хлоці зрозуміли, що їх готують до відправки на фронт. Можливо і до боїв зі звільнення Севастополя у травні 1944. Але в останній момент плани змінилися і їх всіх направили до учбової частини. Мабуть саме цей щасливий неочікуваний випадок змінив життя мого дідуся і залишив йому життя.

Його демобілізували у 1949 році у званні старшого матроса. Все своє життя він працював на Дарницькому вагоно-ремонтному заводі, пройшов шлях від електрика до начальника господарського відділу, посівши гідне місце серед почесних працівників заводу та відомих жителів мікрорайону ДВРЗ. Мій дідусь був людиною високого рівню інтелігентності та дипломатії, вмів знаходити спільну мову з людьми різного віку та статусу. Він був шанованою людиную і вів активну громадську, партійну та соціальну роботу, допомагав усім, кому тільки міг. 

Одружився на моїй бабусі - дівчині із свого села, все подальше життя прожив у Києві. Виростив прекрасних двох доньок і трьох онуків, племінників та похресників.

Для мене дідусь на все життя залишається певним ідеалом дипломатії, інтелігентності і чоловічночті. Хоч він і був в деякій мірі замкнутою людиною - все своє життя жив життям своєї сім’ї, колективу, родичей.

Нажаль, його не стало у 2005 році. Але моя донька, яка його бачила тільки на фото знає про нього дуже багато і любить його заочно. А ми всі і досі замислюємось: "А як би дідусь зробив...."

Проект начат телеканалом "Интер" в марте 2014 года. Партнеры проекта: