Наш полк

Сацко Іван Данилович

30 апреля 2014 16:37
Сацко Іван Данилович

Старший лейтенант

Народився прадідусь в Ушні (Чернігівська область) у 1920 році. В той час учителів в армію не брали, а направляли у військові училища. Так і мій прадідусь у 1939 році потрапив у Житомирське військове училище, яке згодом було переведено у Ростов-на-Дону. Після закінчення протитанкового училища в травні 1941 року, він займав посаду командира роти. З перших днів Великої Вітчизняної війни приймав участь в боях з німецько-фашистськими загарбниками, де був тяжко поранений. Куля, задівши комсомольський квиток, пройшла до самого серця і зупинилась. Мабудь цей квиток і врятував життя моєму дідусю, забравши на себе частку енергії кулі, якої не вистачило, щоб зупинити серце. Далі був госпіталь в м.Шахти і запасна військова частина на Кавказі. Після розгрому німців під Сталінградом поранених пускали додому, але Україна ще була окупована і їхати не було куди. Подався разом з товаришами на Далекий Схід, працював учителем військової підготовки. Там і одружився з моєю прабабусею Лідою.

Після закінчення війни, у 1945 році повернувся в Ушню, де працював учитетелем. Пізніше, разом з родиною, переїхав у село Максаки, став директором сільської школи.

 Нажаль, мій прадідусь уже помер. Але його славне минуле живе у наших спогадах, у віршах, які були написані про нього і для нього. А його комсомольський квиток і зараз зберігається в Менському краєзнавчому музеї.

Інформацію надіслала правнука Сацко Івана Даниловича

Проект начат телеканалом "Интер" в марте 2014 года. Партнеры проекта: