Наш полк

Пашкова Зоя Іванівна та Сильвестров Георгій Іванович

29 апреля 2014 13:7
Пашкова Зоя Іванівна та Сильвестров Георгій Іванович

Наші прабабуся (Пашкова Зоя Іванівна) та прадід (Сильвестров Георгій Іванович) познайомилися і полюбили один одного на фронті. Вони пройшли разом всі жахи війни і зустріли День Перемоги в Берліні. Зараз їх вже немає серед нас, але залишилися фотокартки та нагороди і, звичайно, пам’ять про них, наших рідних ветеранів - захисників.

Прадід розповідав своїй онучці (моїй мамі) про війну, про бої за Сталінград. Один епізод мама запам’ятала і переказала нам: «Йшов 1942 рік. Під час нічної атаки був підбитий наш літак У-2. Він приземлився на нейтральній смузі (між нашими та німецькими частинами). Пілот, забравши з борту кулемет, повернувся до наших військ. А ось до літака дістатися протягом усього дня ми не могли, при найменшому наближенні вороги відкривали вогонь. Коли стемніло, двоє наших солдатів підповзли до літака, оглянули його і, переконавшись, що великих поломок немає, приступили до ремонту. Кілька ночей хлопці ремонтували машину. І ось у передсвітанковому тумані до літака пробираються двоє: дівчина і чоловік. А хлопці нашої частини з кулеметом і автоматами залягли в траншеї, готуючись прикривати зухвалий зліт. Молоденька дівчина, вчорашня школярка, сіла за важелі управління (це була моя прабабуся, вона до війни займалася в авіашколі), а чоловік, розкрутивши гвинт пропелера, теж вскочив в кабіну. Літак «чхнув», здригнувся і помчав уздовж траншеї противника. Перелякані «фріци» від несподіванки вискакували з укриття, бігли і навіть не намагалися стріляти. А літак тим часом нахилився і злетів вгору, зникаючи в тумані. Успішно перелетівши через Волгу, літак приземлився в розташуванні наших військ на лівому березі і знов увійшов до лав бойових машин».

Смілка Юлія, 10 років

Смілка Денис, 8 років

Проект начат телеканалом "Интер" в марте 2014 года. Партнеры проекта: