Наш полк

Кушнір Микола Григорович

12 лютого 2018 16:29
Кушнір Микола Григорович

Народився 10 листопада 1925 р. в с. Бобрик Сумської обл. На момент початку війни не встиг навіть закінчити школу. З 1941 по 1943 р. в окупації. В 1943 р. мобілізований до лав Червоної Армії. Брав участь у боях на Правобережній і Західній Україні, війну завершив у Чехословаччині. Свій бойовий шлях прадід пройшов у званні сержанта на посаді командира відділення у складі 327-го гвардійського полку 128-ї гвардійської дивізії 1-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту, був нагороджений Орденом Слави та медаллю "За перемогу над Німеччиною".

Після війни повернувся до рідного села, аби закінчити школу. Уривок з інтерв'ю М.Г.Кушніра (травень 2005 р.) місцевій газеті про бої за м. Острава навесні 1945 р.:

"Велике чеське місто Острава. Кілька днів точилася боротьба за його визволення. Командир роти автоматників ставить завдання перед моїм відділенням - звільнити від фашистів триповерховий будинок. Завдання складне. Будинок дуже зручний для оборони: міцні кам'яні стіни, високо піднятий перший поверх, масивні парадні двері, маленькі вікна. Я розмістив бійців в укриттях навколо будинку, взяли під приціл вікна. Обійшовши на відстані будинок, побачив ще одні невеличкі двері. Взявши з собою п'ятеро бійців, непомітно проникаємо до дверей. Схопивши важку колоду й сильно розмахнувшись нею, вибиваємо двері й вриваємося до приміщення, кинувши спочатку кілька гранат. Автоматні черги закінчують справу. Перший поверх звільнено... Починається бій за другий поверх. Німці, схоже, уже втратили впевненість в своїх силах. Двоє, рятуючись, пробують вистрибнути через вікно, але їх наздоганяють кулі наших автоматників, що вартували зовні. Ще двоє втікають на третій поверх, куди ведуть вузькі гвинтові сходи. Кинути гранату неможливо. Мої хлопці рвуться нагору, але я не дозволяю їм ризикувати: вже й так маємо двох поранених. Вирішую піднятися на третій поверх сам. Німецькою мовою, яку трохи знав, пропоную здатися. У відповідь тиша. Інтуїція підказує, що стріляти не будуть. Піднімаюся... Чотири німці підняли руки, кинувши зброю на підлогу. П'ятий лежить мертвий з кулеметом у руках біля вікна. Полонених ми тоді відправили до штабу полку. Серед них був офіцер. За цей бій усі його учасники були нагороджені орденами і медалями. Я одержав Орден Слави ІІІ ступеня".

Проект розпочато телеканалом "Інтер" у березні 2014 року. Партнери проекту: